Швидке опанування мови, складнощі з пошуком житла, бюрократичні процеси оформлення документів, відсутність близького спілкування та сум за рідним домом – це далеко не повний перелік того, що турбує іммігранта. При цьому, побутові труднощі часто менш травматичні, ніж емоційні.

Цікаво Переїзд у Польщу з дітьми: на що звернути увагу – досвід українки

Що радять фахівці

На думку Олени, найголовніше – це усвідомити, що певні переживання є нормальними. Їх відчуває практично кожен іммігрант. Людей можуть турбувати різні відчуття: безпорадність, страх, а також розчарування та апатія, якщо очікування від переїзду були завищеними.

На цьому етапі важливо зрозуміти, яке саме почуття забирає багато енергії, прожити його і звільнити місце для дійсно нових вражень,
– радить психологиня.

Людська психіка влаштована таким чином, що глобальні зміни можуть сприйматися вороже. А нова країна – це новий соціум, інша культура. Тому механізм опору вмикається несвідомо. Людина починає думати, що вдома краще і безпечніше, а в новій країні все чуже і вороже, розповідає Олена.

При таких відчуттях варто пройти наступні стадії:

  1. Визнання факту переїзду (людина приймає своє рішення про переїзд і те, що вона не планує повертатися).
  2. Завершення незакінчених справ (важливо емоційно "закрити" всі справи, які були на батьківщині, і не повертатися до них).
  3. "Прощальна церемонія" (тут можна згадати все хороше, що сталося на батьківщині, який процес становлення людина там пройшла).
  4. Оплакування (у хвилини ностальгії добре дозволити собі поплакати).
  5. Привітання нового дня (у цей момент людина починає фокусуватися на майбутньому, а не оглядатися на минуле, переживання змінюються на приємні емоції очікування чогось хорошого).

Також психологиня говорить, що інколи імміграція – це несвідома втеча від проблем. Тоді людина, ймовірно, здивується, що всі її проблеми "переїхали" разом з нею. У такому випадку варто дослідити, від чого втікала людина. Після з'ясування цього пункту, іммігранту варто спитати себе, яких змін він чекає і як їх можна реалізувати на новому місці.

З переживаннями, каже психологиня, можна впоратися самостійно, але простіше розділити їх з кимось – обговорити відчуття з людьми, яким вже довелося зіткнутися з подібним, або звернутися за професійною допомогою до фахівця.