Через сімейні обставини хлопець 4 роки тому все ж переїхав до Вільнюса. В інтерв’ю Закордон 24 киянин розповів про свій досвід життя та роботи у Литві, а також поділився особливостями побуту й ментальності місцевого населення.
Цікаво Від ресторану до топових міжнародних компаній: як українка йшла за мрією у Лондоні
Переїзд та адаптація
Ярослав розповідає, що для переїзду у Литву потрібен доволі великий пакет документів, і легалізуватись тут набагато складніше, ніж, до прикладу, у сусідній Польщі. Імміграційне законодавство республіки суворе, а перевірка документів для отримання посвідки на проживання займає в середньому від 4 до 6 місяців.
За словами хлопця, тамтешня бюрократична система додає сивини кожному іммігранту, однак це його не зупинило. Литва, у порівнянні з іншими пострадянськими країнами, приваблювала Ярослава незвичним шармом, а також шаленим стрибком вперед у культурі та економіці за часи своєї незалежності.
Юнак зізнається, що за чотири роки він так і не вивчив литовську мову. Однак це спричинено не принциповою позицією, а тим, що всі довкола досить вільно спілкуються російською та англійською. Жодного мовного бар'єра ніколи не виникало, і у майбутньому хлопець не відкидає можливості вивчити литовську, але винятково через цікавість, а не потребу.
У Литві місцеві спілкуються російською та англійською мовами / Фото Ярослав Васютін
Життя у Вільнюсі
Ярослав розповідає, що найважче у Литві було звикнути до зміни валюти. Звичайний похід в магазин чи відвідини ресторану завжди супроводжувались перерахунком цін з євро на гривні, щоб зрозуміти, чи можна собі дозволити певну послугу або товар, однак з часом ця звичка зникла.
Також у Вільнюсі киянин здивувався, що громадський транспорт може курсувати точно за графіком та без затримок, а автомобілі завжди зупиняються на пішохідних переходах, щоб пропустити людей.
Потрапивши у Литву, одразу розумієш, що головною цивілізаційною цінністю тут є людина,
– розповідає хлопець.
Зараз киянин називає Литву своєю другою домівкою, йому подобається спокійний європейський ритм життя, і він радий бути частиною цього суспільства. Тут не звикли жити розкішно та вихвалятись матеріальними благами. На вулицях вкрай рідко зустрінеш дорогі спорткари – литовці їздять на нових автомобілях, але середнього класу.
Якось я стояв на пішохідному переході з другом, і ми саме обговорювали, що у Литві заведено жити спокійно та без зайвого пафосу. Водночас повз нас гучно проїхав новесенький спорткар відомого італійського бренду, і ми дуже цьому здивувались. Однак згодом звернули увагу на номерний знак – на ньому ряснів синьо-жовтий прапорець із київським кодом реєстрації,
– згадує Ярослав.
Вплив пандемії
Хлопець розповідає, що пандемія кардинально змінила звички та спосіб життя людей у Литві. Маски доводилось носити навіть на вулиці, і від частих зустрічей чи посиденьок у компанії друзів довелось відмовитись.
За словами Ярослава, локдаун "по-литовськи" суттєво відрізняється від локдауну "по-українськи" – всі завжди дотримуються правил та рекомендацій, а карантинні обмеження є дієвими. Зараз хлопець зміг вакцинуватись, і має можливість відвідувати більшість заходів та закладів, у тому числі працювати з офісу.
У Литві повертаються до звичного життя / Фото Ярослав Васютін
Робота у Вільнюсі
Після переїзду Ярослав працював менеджером з логістики, однак згодом вирішив змінити роботу. Він відчував, що йому дуже бракує української мови у спілкуванні, і неабияк зрадів, коли знайшов вакансію у компанії TransferGo, яка здійснює грошові перекази з Європи в Україну.
Згодом юнак успішно пройшов кілька співбесід, і його взяли на роботу агентом служби підтримки. Вже два з половиною роки хлопець спілкується з україномовними клієнтами сервісу та відповідає на їх питання, допомагає подолати труднощі.
Сервісом TransferGo я сам користуюсь на регулярній основі, оскільки досить часто відправляю кошти в Україну батькам чи на власний український рахунок. Інколи потрібно терміново переказати кошти на подарунок або матеріально підтримати близьких у різних життєвих ситуаціях – саме у таких випадках миттєві перекази через TransferGo є дуже зручним та вигідним рішенням,
– ділиться Ярослав.
Найбільше у сервісі TransferGo хлопець цінує зрозумілий дизайн, а також покрокову систему здійснення переказів, коли програма сама підказує, які дані потрібно вводити на кожному етапі. Ярослав щасливий бути частиною міжнародного проєкту та допомагати таким самим як він українцям за кордоном.
Ярослав працює у службі підтримки міжнародної компанії TransferGo / Скриншот TransferGo
Комунікація з рідними
У перший рік після переїзду до Литви Ярослав відвідав рідний Київ лише раз, однак зараз мандрівки почастішали до щонайменше двох разів на рік. Переліт між столицями країн триває близько однієї години. В Україні у хлопця залишились всі рідні та друзі, за якими він дуже сумує.
Лише з часом розумієш, наскільки важливо відвідувати близьких якомога частіше. Сучасні технології дозволяють підтримувати зв’язок, однак інколи просто хочеться зайти до батьків та відчути себе вдома, і це те, чого мені найбільше бракує,
– розповідає Ярослав.