Читання текстів іноземною мовою допомагає суттєво збільшити словниковий запас. Та варто пам'ятати, що позитивного результату можна досягти лише при регулярному докладанні зусиль.

Цікаво Самоідентифікація через мистецтво: як українка популяризує рідну культуру у Кракові

Анастасія Крупка, 19 років

Анастасія почала вивчати німецьку мову ще у першому класі. Та вчителі у її школі змінювалися чи не кожного навчального року. Через відсутність сталої методики викладання у знаннях школярів було багато прогалин.

Надолужувати пропущене Анастасія почала під час підготовки до ЗНО. Тоді їй спало на думку, що читання книг німецькою допоможе пришвидшити процес. Дівчина позичила у подруги книжки німецьких авторів. Це були твори Томаса Манна та Вольфганга Шивельбуша. Анастасія пригадує, що книгу обсягом 400 – 450 сторінок вона читала приблизно 3 – 4 тижні. Робила це щовечора – від 30 хвилин до двох годин.

У процесі Анастасія виписувала всі невідомі слова, а також клеїла стікери з ними на стіни своєї кімнати. Коли вивчала слово, клала стікери до коробки. А через пару тижнів витягала папірці й перевіряла свої знання.

У такого способу вивчення мови були як переваги, так і труднощі. З останніх Анастасія виділяє відсутність у крамницях Львова паперових романів німецькою мовою. У магазинах їй пропонували надто легкі книжки, які радше підходять для дітей. Тому, коли одного разу дівчина вирушила до Відня, вона накупила там дуже багато книг. Також, за словами Анастасії, література не була адаптована під її рівень іноземної, який тоді коливався від А2 до В1. Через це вона не відчувала, що читає твір із сюжетом.

Попри ці труднощі, Анастасія не здавалася і продовжувала регулярно практикуватися. Деякі книги вона перечитувала по кілька разів. Наприклад, твір Єви Сайферт "Шведське літо" Анастасія переглядала тричі. З кожним разом невідомих слів ставало менше.

Завдяки читанню книг німецькою в університет я вже вступила з рівнем В2. Свої знання німецької покращую і досі, люблю читати цією мовою,
– зазначає Анастасія.

Анастасія Крупка / Фото Urban

Віра Корнієнко, 19 років

Коли Віра почала читати книги англійською мовою, вона вже добре цю мову знала, адже дивилася серіали та фільми з оригінальною озвучкою. Розпочала практику з невеликих оповідань та дитячих історій. Поступово переходила на більші твори й складніші жанри.

Коли я тільки починала читати англійською, значної частини слів узагалі не розуміла, бо сприйняття мови на слух і за допомогою зору – різні речі,
– розповідає Віра.

Дівчина теж виписувала невідомі слова та фрази. Витрачала на це близько години щодня.

Першою серйозною книгою, яку Віра прочитала англійською, був твір Тома Філліпса "Людство". У книзі йдеться про поразки та невдалий політичний досвід різних країн світу.

Цю книжку я читала під час відпочинку з друзями в Карпатах. Хоч у нас була велика і весела компанія, розповідь мене так захопила, що я на певний час буквально випала з тусовки,
– додає Віра.

Дівчина зауважує, що при перекладі на українську певні вислови втрачають лінгвістичне забарвлення. Тому читання мовою оригіналу дуже збагачує знання.

Віра Корнієнко / Фото Urban

Олег Мельниченко, 21 рік

Вдосконалити свою англійську за допомогою читання книг цією мовою вирішив і Олег. Студент пригадує, що спочатку це було надважко. Він годинами перекладав невідомі слова. Хлопець старався вивчити не лише їхнє значення, а й правильну вимову за транскрипцією, тому витрачав багато часу. Водночас він намагався складати речення з цими словами, щоб практикуватися у граматиці.

Було справді важко, але результат того вартий: в якийсь момент я зрозумів, що, читаючи книгу, вже майже не зазираю до перекладача,
– розказує Олег.

Через деякий час Олег набув таких знань, які дозволяють йому читати професійну літературу з міжнародних відносин англійською. Наприклад, книги професора політології Джойса Кауфмана. А задля відпочинку юнак також читає художню літературу. Так, він вже перечитав всі частини "Гаррі Поттера".

Олег Мельниченко / Фото Urban

Анна Баталіна, 21 рік

Анна за допомогою літератури вирішила вивчати норвезьку. Дівчина опановувала мову самостійно, бо знайти в Україні репетитора з цієї мови непросто. Розповідає, що спочатку читала тексти з норвезької шкільної програми. При цьому перекладала їх і буквально зазубрювала кожне слово. За якийсь час дівчина дійшла до професійної літератури.

Читання мовою оригіналу значно покращує володіння граматикою – ти запам'ятовуєш правильне формулювання речень, словосполучень,
– стверджує Анна.

Найбільше з прочитаного їй сподобалася збірка "Мрійники" норвезького письменника Кнута Гамсуна. Книга має 200 сторінок, і Анна змогла її прочитати за місяць щоденного читання по 30 – 40 хвилин.

Зараз Анна без проблем практикує усну норвезьку, спілкуючись з жителями країни.

Анна Баталіна / Фото Urban