Як російська агресія змінила портрет українців у Польщі
Тепер у Польщі стало більше українських жінок, а серед біженців людей з вищою освітою набагато більше, ніж серед довоєнних мігрантів. Про це свідчать результати дослідження "Громадяни України на польському ринку праці. Нові виклики та перспективи", проведеного Міграційною платформою EWL.
Читайте також Дедалі частіше відмовляють і лякають: чому поляки не хочуть здавати українцям житло в оренду
Експерти дослідили портрет українців, які перебували у Польщі до повномасштабного вторгнення, а також тих українців, які вимушено приїхали до Польщі через російську агресію після 24 лютого 2022 року. Відповіді порівняли із результатами свого дослідження планів і намірів українців у 2021 році.
Значна перевага жінок і молоді
Так, результати свідчать, що порівняно з 2021 роком у Польщі майже вдвічі зменшилася частка чоловіків з України (із 57% до 31%). Натомість жінок стало суттєво більше – 67%. Це пояснюється тим, що 92% воєнних біженців, які приїхали до Польщі, становлять жінки.
Зараз більшість українців у Польщі – це жінки з дітьми, які часто працюють нижче кваліфікації. Гірше знання польської мови й труднощі з адаптацією до нових умов життя та роботи є викликом для багатьох мігрантів-біженців у Польщі, а також для польських роботодавців,
– звертає увагу голова правління платформи EWL Анджей Коркус.
Дані дослідження свідчать, що протягом півтора року змінився і віковий склад дорослих українців у Польщі. Це переважно молоді люди, майже половина з яких (49%) молодші за 36 років. Зросла кількість українців у віці 18 – 25 років (23% у 2023 році проти 16% у 2021 році), а старших за 45 років — зменшилася (12% у 2023 році проти 23% у 2021 році).
Найбільше українських громадян приїхало до Польщі з півночі України – 35%. У 2021 році вихідців з північного регіону було 27%.
Як в Польщі ставляться до українців / Фото Максима Войка
Високий рівень професійної активізації
Переважна більшість, аж 78% громадян України, які проживають у Польщі, працевлаштувалися. Враховуючи значну частку біженців війни в цій групі, показник слід вважати надзвичайно високим. Серед довоєнних мігрантів працевлаштовані 83% людей, серед біженців – 71%.
Це пов'язано з набутим раніше досвідом роботи в Польщі та міцнішою позицією довоєнних мігрантів на польському ринку праці.
Польща впоралася з професійною активізацією біженців. Стали можливі швидкі та ефективні дії завдяки децентралізації допомоги, а також реалізації державних програм фінансової підтримки організацій і компаній. Такий високий відсоток працевлаштування також значною мірою пов'язаний із бажанням самих українців працювати,
– вважає директор департаменту міжнародної рекрутації EWL Марцін Колодзейчик.
Також значною мірою вплинув т.зв. "спеціальний закон", який дав змогу громадянам України перебувати та працювати в Польщі на більш вигідних умовах — за спрощеною системою працевлаштування без отримання спеціальних дозволів на роботу.
Гірше знання польської мови і освіта
Згідно з дослідженням, серед біженців – більше громадян України з вищою та незакінченою вищою освітою (69%), ніж серед довоєнних мігрантів (46%). Причиною є, зокрема, передвоєнний попит польської економіки на працівників професій із професійно-технічною освітою та зовсім інший тип міграції, зумовлений війною в Україні.
Між тим, біженці "розбавили" групу людей, які володіють польською мовою, бо не вивчали її перед приїздом у цю країну. Якщо у 2021 році 46% українців у Польщі добре та дуже добре знали польську мову, то зараз таких 35%. При цьому лише 14% біженців кажуть, що володіють польською мовою на як мінімум доброму рівні. Тоді як половина довоєнних мігрантів (49%) добре знають мову.