Те, що працівник проживає разом із людиною, яка його винаймає, теж має бути зазначено у документі про трудові відносини. Ці моменти захищаються робітника від можливого порушення його права на відпочинок.
Важлива інформація Як захиститися від інтернет-шахраїв: рекомендації від засновника фінансового сервісу
Коли робітник працює погодинно, але не живе у домі роботодавця
У цьому випадку працівник повинен відправлятися у відпустку з роботодавцем, якщо це передбачено у листі про прийняття на роботу.
Якщо цього не зазначено, то працівник має право відмовитися на законних підставах. Його відмова не бути підставою для звільнення з роботи.
Якщо працівник проживає в домі роботодавця
У цьому випадку більше шансів, що працівник перебуватиме з роботодавцем під час його відпустки. Так, роботодавець може вимагати від працівника переїхати з ним в інше місто. Скажімо, тимчасово пожити у заміському будинку у літній період. Тоді домашні працівниці та доглядальниці в Італії зобов'язані супроводжувати роботодавця або особу, за якою піклується. Та все одна ця умова має бути зазначена в листі про прийняття на роботу.
Якщо обов'язок супроводжувати роботодавця не передбачений трудовим договором, але людина добровільно погодилася це виконати, то за кожен день поїздки їх повинні виплатити добові. Їх розмір залежить від рівня класифікації працівника.Добові варіюються згідно із національним колективним контрактом. Їх розмір в середньому складає від 10% до 20% підвищення до заробітної плати. Крім того, працівнику повинно бути відшкодовано витрати на проїзд і перевезення особистих речей.
Також слід зазначити, що доглядальниці й домашні працівниці мають право на вихідні дні протягом того періоду, коли обслуговують роботодавців на час відпусток.