Організаторами заходу виступили Український культурно-освітній центр у Норвегії та Спілка українських освітян діаспори за сприяння Посольства України в Королівстві Норвегія. Слід зазначити, що конференція відбувалася вперше.

Цікаво Знайшов щастя і здобув досвід за кордоном, а згодом повернувся на Батьківщину: історія українця

Про учасників конференції

Серед учасників конференції були присутні:

  • Світова координаційна виховно-освітня рада Світового Конгресу Українців;
  • Український народний театр Фінляндії;
  • Українська суботня школа Пречистої Діви Марії (місто Лондон, Велика Британія);
  • Шкільна рада Конгресу Українців Канади;
  • Суботня школа "Сонце в долонях" (місто Франкфурт-на-Майні, Німеччина);
  • Школа української мови та культури Українського католицького університету (місто Львів, Україна).

Які рекомендації надав Тарас Кремінь

Тарас Кремінь зазначив, що світове українство є одним із найчисельніших – і сьогодні понад 20 мільйонів закордонних українців підтримують нашу державу у світі. Тому популяризація української мови, культури та традицій є надзвичайно важливою складовою державної гуманітарної політики та гуманітарної дипломатії в цілому, наголосив мовний омбудсмен.

Українська мова за кордоном має лунати скрізь: у закладах освіти та культури, в міжнародних організаціях та установах. Зважаючи на те, що Україна претендує на членство в ЄС і НАТО, наша мова стане офіційною і в цих об'єднаннях,
– сказав Кремінь.

Уповноважений із захисту державної мови пояснив, що зараз необхідно посилити роботу щодо відкриття класів з українською мовою та запровадити курси з вивчення української мови як другої для тих осіб, які перебувають в іншомовних середовищах.

Також, на його думку, важливо, щоб педагоги, які викладають українську за кордоном, постійно підвищували свій професійний рівень та мали можливість сертифікації на визначення рівня володіння мовою.

Крім того, Тарас Кремінь вважає, що однією з проблемних тем залишається питання забезпечення українських громад якісними підручниками, дистанційними курсами, художньою літературою.

На останок захисник мови зауважив, що такі конференції, де порушують важливі для України питання, повинні стати постійними, а їхня підтримка – системною.