Національний банк Італії підрахував, що заборона кадрових скорочень допомогла зберегти 440 тисяч робочих місць за період пандемії. Враховуючи те, що у 2020 році Італія найбільше постраждала від поширення вірусу серед всіх європейських країн, цей результат не є достатнім.

Читайте також Четверо друзів-мігрантів і бажання глобальних змін: як народжуються великі міжнародні компанії

Як тепер захищатимуть працівників, чия діяльність постраждала через пандемію

Італійські профспілки домовилися про скорочення робочого часу у фірмах, де немає активних доходів. Схему державного фінансування неповного робочого графіку для фірм, які борються за втримання позицій на ринку, буде продовженою на 13 тижнів. Натомість компанії, які отримують таку вигоду, не повинні звільняти працівників у цей період.

Мораторій на звільнення до жовтня також продовжили для тих галузей, діяльність яких під час карантину була найбільш забороненою. До таких можна віднести, наприклад, продаж одягу та взуття.

Критика ініціативи

Єврокомісія у червні назвала італійську заборону на звільнення контрпродуктивною. Мовляв, вона захищає працівників за довготривалими контрактами, але не захищає тих, хто працює на більш нестабільних роботах, зокрема жінок та молодих людей, які постійно відчувають на собі тягар економічних проблем в Італії.

Ініціативу в Італії порівняли з рішеннями, які були запроваджені в інших країнах в ЄС, – і дійшли висновку, що вона менш ефективна. Наприклад, у Франції та Німеччині натомість пропонували фінансову підтримку людям, чиї години роботи були скорочені. І ця ініціатива більше імпонувала компаніям та працівникам.

  • Нагадаємо, що заборона на звільнення в Італії була запроваджена у 2020 році.
  • Попри неї, в Італії за цей рік майже мільйон людей втратили робочі місця. 500 тисяч людей були звільненими, оскільки їхні компанії не належали до списку тих, на які поширювалася заборона.
  • На тлі пандемії рівень безробіття зріс у всіх країнах ЄС. Уряди держав вдавалися до різних способів подолання цієї проблеми. В Україні, наприклад, акцент робили на підтримці малого бізнесу: фізичні особи-підприємці могли подати заявку на отримання фінансової допомоги у розмірі 8 тисяч гривень. Понад 100 тисяч українців подали таку заявку.