Річ у тім, що про кошти відтепер знатимуть усі вітчизняні та іноземні податкові служби. Коли запрацює такий обмін і що конкретно зміниться для громадян України – тих, хто лишається в країні, і тих, які перебувають у Європі, – розповідає міжнародний сервіс з переказу коштів TransferGo.
Читайте також Правила їзди на велосипеді в Польщі, Чехії та Німеччині: що треба знати для власної безпеки
Автоматичний обмін інформацією України та ЄС
20 березня парламент ухвалив законопроєкт № 8131, який передбачає впровадження у наше законодавство міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки. А вже 28 квітня цей закон набув чинності. Тож варто розібратися, що саме передбачають його положення.
Коротко про законопроєкт:
- запровадження Загального стандарту звітності CRS для проведення комплексної перевірки (due diligence) фінрахунків;
- запровадження мінімального терміну у 5 років для зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, документів, що стосуються обчислення та сплати податків, що підтверджують виконання фінагентами вимог Стандарту звітності CRS;
- визначення перехідних правил для застосування стандарту звітності CRS;
- створення диференційованої системи штрафів, що передбачає залежність суми штрафу від істотності порушення.
Так, обмін інформацією між податковими України та країн ЄС – частина плану BEPS, який розробила організація ОЕСР для боротьби з розмиванням податкової бази та виводом доходу з метою ухиляння від оподаткування. За допомогою такого автоматичного обміну у податкової з'являється можливість виявляти незадекларовані доходи податкових резидентів за межами країни та контролювати правильність декларування доходів та сплати податків.
Гроші українців стануть "прозорими": дивіться відео
Автоматичний обмін фінансовою інформацією стосуватиметься усіх – ФОПів, юридичних та фізичних осіб. Так, обміну підлягатиме наступна інформація:
- ім'я / назва власника рахунку;
- дата народження, адреса;
- податковий номер;
- номер банківського рахунку;
- залишок на кінець року;
- загальна сума доходів від фінансових активів за звітний період.
Тобто інформація, яка підлягатиме обміну, стосується залишків готівки на рахунках, депозитів у банках, цінних паперів на інвестиційних рахунках тощо.
Що це означає?
Запровадження Україною автоматичного обміну інформацією означає, що українські банки збиратимуть дані про рахунки платників податків інших країн в Україні та передаватимуть її в українську податкову. Потім податкова буде передавати таку інформацію в податкові служби інших країн залежно від статусу податкової резидентності (де особа має сплачувати податки), а також отримуватиме аналогічну інформацію про своїх платників податків.
У фокусі уваги податкових органів, звичайно, будуть українці, які:
- мають рахунки за кордоном із чималими сумами залишку;
- здійснюють інвестиції у Європі;
- купують вартісні речі на кшталт вілл або квартир у престижних куточках ЄС.
Теоретично це стосується українських громадян та компаній, які мають за кордоном неврахований дохід, активи чи нелегальний бізнес, які не декларують в Україні й не сплачують з них податки. Якщо ж людина чи компанія не має жодного майна та доходів за кордоном, то їх норми нового закону торкнутися не повинні.
Що означає для українців автоматичний обмін про рахунки України та ЄС / Фото UnSplash
Важливо: залишки коштів на рахунках фізосіб-резидентів України у розмірі менш як 250 тисяч доларів або 10 мільйонів гривень на рахунках в іноземних банках, станом на 31 грудня 2023 року, фактично будуть легалізовані. Наша податкова, навіть отримавши інформацію про ці гроші від своїх іноземних колег, не перевірятиме джерела походження коштів та сплату з них податків (як в Україні, так і за кордоном).
Санкції за порушення
Якщо доходи не декларувалися, такій особі загрожуватимуть штрафні санкції. Якими саме будуть санкції, залежить від типу несплаченого податку, суми й доведення чи недоведення навмисності такої несплати, проте Податковий кодекс передбачає, що сума штрафу для юридичної особи або ФОПа може сягати 25 – 50% від суми несплаченого грошового зобов'язання.
Може зацікавити Особливості життя у Норвегії: все, що треба знати українцям
Щодо заборгованості з податку, то у разі затримки до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, штраф складає 10% погашеної суми податкового боргу, а в разі затримки більш ніж на 30 календарних днів – 20%.
Коли запрацює новий законопроєкт
Автоматичний обмін має запрацювати у липні 2023 року. Цей законопроєкт передбачає, що перший обмін може відбутися у 2024 році за перший звітний період — з 1 липня 2023 по 31 грудня 2023.
Тому у 2024 році Україна направить інформацію іншим країнам учасницям за пів року. Але, оскільки інші країни учасниці CRS збирають інформацію з початку 2023 року, існує велика ймовірність, що Україна отримає дані за весь 2023 рік.