В благодійній організації Олег працює понад 20 років. Каже, що любить свою роботу і ніколи не шкодував про свій вибір.

Цікаво Знайшов щастя і здобув досвід за кордоном, а згодом повернувся на Батьківщину: історія українця

Історія благодійної організації "Армія спасіння"

"Армія спасіння" була заснована ще в 1865 році у Великій Британії. За 156 років діяльності вона пережила багато історичних подій, зокрема воєн та революцій. Так, у період Другої світової на фронті медсестри та волонтери "Армії спасіння" допомагали пораненим, незалежно від того, з якого боку вони були. А з 1916 по 1925 роки у Криму був притулок від організації для жінок і дітей, які постраждали від насилля. Ще цікаво, що у 2015 році, згідно з опитуванням про найбільш впізнаваний знак у світі, логотип організації був на третьому місці по відомості, після McDonald's та BMW. Оскільки Олег історик за освітою, то такі факти його дуже цікавлять і він знає їх чимало.

Зараз представництва "Армії спасіння" є у 132 країнах світу. Організація реалізовує різноманітні проєкти для дітей, молоді та людей похилого віку. Також "Армія спасіння", розповідає українець, має власні притулки, школи та навіть лікарні.

Попри те, що ми є християнською організацією, тут усі можуть почуватися, як удома. Наші програми відкриті для кожного, без будь-якої дискримінації. Навіть більше – у нас завжди знайдеться місце для того, кого не приймає суспільство,
– розповідає Олег Самойленко.

Чоловік додає, що сприймає "Армію спасіння" не як роботу, а як своє покликання.

Як українець потрапив до лав "Армії спасіння"

До організації Олега запросила подруга, коли він був ще дитиною. Тоді харків'янину сказали, що там даватимуть якісь подарунки. Олег погодився.

Ми приїхали до відділення у Харкові – і я побачив інший світ. Не той, що був у мене у дворі в 90-х. Багато молоді, дітей, хтось грав на гітарі, було багато іноземців, і всі дуже привітні, чого точно не було в нашому районі,
– пригадує Олег.

Будучи дитиною, українець допомагав у програмах для літніх людей, проводив час із хворими дітьми.

Коли Олег навчався у виші, то організація запропонувала йому долучитися до проєкту для підтримки людей із ВІЛ. Відтоді, стверджує Олег, він усвідомив, що хоче залишитися в "Армії спасіння" назавжди.

За 20 років українець мав можливість взяти участь у багатьох проєктах. Був у Китаї, Канаді, Естонії, Нідерландах та інших країнах. Робота була щоразу різною. Так, у Китаї Олег працював з дітьми шкільного віку, у Канаді допомагав безпритульним, в Естонії – дітям, хворим на ВІЛ, в Нідерландах – жертвам торгівлі людьми.

Благодійна організація "Армія спасіння" веде багатовекторну діяльність / Фото "Наш Вибір"

Як українець емігрував до Польщі

До Польщі Олега відправили у 2018 році. Тоді він одружився з Домінікою, яка є громадянкою Польщі. Каже, на роботу в іншій країні погодився заради коханої. Домініка теж є учасницею "Армії спасіння". Зараз подружжя разом працює директорами відділення у Варшаві.

Цікаво, що ми з нею познайомилися в Амстердамі, заручилися в літаку до Грузії, а одружились у Торонто. Життя іноді буває дуже несподіваним,
– ділиться Олег.

Олег зізнається, що у Польщі йому працювати нелегко, бо специфіка роботи відрізняється. У країні дуже багато людей, яким потрібна допомога. Організація щодня допомагає 10 – 15 людям, яким бракує їжі, одягу чи підтримки. З настанням пандемії кількість відвідувачів організації зросла, бо багато людей втратили роботу.

Усе частіше до нас приходять ті, хто працював у ресторанах, готелях, навіть кілька жінок із поліції та ZUS. Для них ми маємо у Варшаві наш Punkt Pomocy i wsparcia (Осередок допомоги та підтримки), де кожен може отримати одяг, взуття, речі для дому, продукти, консультації різних спеціалістів (юрист, психолог та інші),
– додає українець.

За словами Олега, у Польщі можна отримати допомогу через соціальні служби, але ситуація ускладнюється, якщо людина є іноземцем. Тому зараз організація старається допомагати людям з України та Білорусі.

Українець працює в благодійній організації "Армія спасіння" / Фото "Наш Вибір"

Олег зізнається, що католицька церква у Польщі має дуже сильний вплив на суспільство. Тому благодійну організацію часто вважають за секту, а її учасників – бояться.

Бувало кілька разів, що люди не хотіли брати продукти від мене, бо я українець. Казали, що, на їхню думку, я не маю права тут жити й повинен повертатися додому. Вони не розуміли, що тепер мій дім – тут,
– розповідає Олег.

Як правило, така робота приносить Олегу багато радості та дарує натхнення. Але бувають сумні моменти, бо деякі люди намагаються ошукати організацію.

Чи є у варшавському відділенні організації українці

Олег Самойленко розповідає, що колектив організації містить представників різних країн. Є люди з Данії, Великої Британії, Швейцарії. Українці теж присутні. Зокрема, в рамках організації існує молодіжний проєкт, у якому багато української молоді.

Також українці часто звертаються по допомогу. Особливо ті, яких обдурили польські роботодавці.