Світлана запевняє, що ніколи не мріяла жити за кордоном. Її цікавила соціальна сфера, а саме тема підтримки безпритульних та малозабезпечених людей. В Україні, зазначає Світлана, у цьому питання існує свого роду криза. Тож їй було цікаво дізнатися, як проблему розв'язують у розвинених європейських країнах. Власне, через це вона й почала цікавитися програмами стажування.

Цікаво Четверо друзів-мігрантів і бажання глобальних змін: як народжуються великі міжнародні компанії

Нелегкий переїзд

Подати заявку до благодійної організації Світлані порадив друг. Вона пройшла кастинг і почала готуватися до переїзду.

Світлана прилетіла в Дублін у березні 2020 року. Через початок пандемії адаптуватися було непросто. Буквально наступного дня після її прибуття у країні закрили всі аеропорти. Через тиждень майже вся Європа призупинила авіасполучення. За словами Світлани, вона застрягла у чужій країні в розпал пандемії, у час тотального локдауну.

До карантину Ірландія ставилося дуже суворо. Перший час після приїзду Світлана могла пересуватися лише на відстань 2 кілометри від свого будинку. Це при цьому, що вона жила за 11 кілометрів від центру. Через ці обмеження їй було важко досліджувати місто. А це для емігранта надзвичайно цінний досвід.

Крім того, важкою виявилася сама специфіка роботи. Працювати з безхатьками було складно моральною.

Світлана Фаленда / Фото soroka.ternopil.ua

Ірландський стиль життя

Зараз обмеження у пересуванні в Ірландії вже скасували. На початку червня почали відкриватися тераси пабів, які так люблять відвідувати ірландці, щоб випити пива, сидру чи гіннесу. Світлана розповідає, що паби – це основний вид розваг та відпочинку для ірландців, частина ірландської культури, тож місцеві часто відвідують ці заклади як з сім'єю, так і з друзями.

Порозумітися з місцевими жителями не було складно, бо в Ірландії є дві державні мови – англійська та ірландська.

У плані рекламних вивісок і документів тут все прекрасно, бо вони дубльовані двома мовами – англійською та ірландською. Якщо ви звертаєтеся на пошту до офіційних організацій, то відповідь прийде двома мовами,
– пояснює Світлана Фаленда.

Ірландську мову, зазначає Світлана, Британія тривалий час намагалася знищити, тому зараз дуже малий відсоток населення нею володіє. Вона достатньо складна для вивчення та спілкування. Іноземці у країні мають можливість записатися на курси ірландської, але насправді це не є необхідністю, каже Світлана. Якщо іноземець володіє англійською, то йому буде достатньо цих знань. Та якщо людина прагне глибше пізнати культуру Ірландії, то може почати вчити мову.

Ірландців українка називає добродушними, привітними та дуже толерантними. З її слів, вони люблять жартувати та багато відпочивають. Жителі Ірландії не ставлять на перше місце роботу. Пріоритетом для них є цікавий відпочинок та зустрічі з друзями, розповідає Світлана.

Ритм життя місцевих є досить розміреним, повільним. Тут люди не є кар’єрно-орієнтованими, більше часу вони приділяють рідним, друзям, люблять посидіти в пабі,
– зазначає Світлана Фаленда.

Натомість британці, каже дівчина, більш різкі у спілкуванні та можуть навіть ігнорувати іноземців.

Світлана Фаленда / Фото soroka.ternopil.ua

Щодо інших захоплень, окрім пабів, ірландці надають перевагу спорту. Особливо популярним спорт є серед молоді. В Дубліні функціонують багато спортивних клубів з гольфу, тенісу та футболу. Світлана розповіла, що існує навіть особливий місцевий вид спорту – гельський футбол. У багатих районах Ірландії також популярно відвідувати спортзал, бігати вранці, вигулювати собак.

Також в Ірландії цікаво спостерігати за молоддю. Ірландські підлітки стежать за модою. Навіть у будні, помітила Світлана, вони виглядають яскраво та дещо зухвало. Так, дівчатка носять короткі спідниці й шорти, сукні з глибоким декольте, накладні вії. Вони зловживають автозасмагою та макіяжем. Інколи це виглядає кумедно. Ірландські дівчата намагаються приховати блідий колір шкіри, однак тіло має оранжевий і неприродний відтінок.

Місцеві студенти в одязі часом поєднують непоєднуване. Їхній гардероб складається з дуже яскравих речей різних кольорів, розмір – оверсайз.

Попри стеження за модою, Світлана зауважує, що одягу приділяють не дуже багато часу. Ірландці можуть, наприклад, ходити у зім'ятих речах. Це дуже контрастує з тим, як одягаються жителі Тернополя. В Україні, каже Світлана, люди виглядають охайніше.

Хоча дорослі жителі країни одягаються стримано та вишукано. Надають перевагу класиці. Але носять і спортивний одяг від відомих брендів: Adidas, The North Face, Nike.

Ще Світлана розповіла, що іноді юнаки, які живуть в соціальних районах Ірландії, є проблемними та навіть небезпечними для оточення. У них – свій специфічний стиль одягу (спортивні костюми сірого кольору). Такі хлопці, пояснює дівчина, не мають гарного прикладу для наслідування у сім’ях. Вони поводяться агресивно, можуть ображати людей. Тому з ними слід бути обережними.

До українців ірландці ставляться так, як і до інших білих європейців, розповідає тернополянка. Багато хто нічого не знає про Україну. Часто вони думають, що Україна є членом Євросоюзу, і щиро дивуються, коли Світлана це заперечує.

Підлітки в Ірландії стежать за модою і люблять яскраві кольори / Фото soroka.ternopil.ua

Місцева кухня

Головним продуктом для ірландців є картопля. Також країна славиться різноманітністю сортів пива.

Фірмовою стравою ірландців, розповідає Світлана, є irish breakfest (ірландський сніданок). Він складається з:

  • яєшні;
  • підсмаженого бекону;
  • кількох сосисок;
  • гарніру із квасолі в томатному соусі;
  • помідорів та інших овочів;
  • кільця білого і чорного пудингу;
  • хашбрауна (картопляного хліба).

Ірландці більше люблять смакувати калорійну їжу. Ймовірно, що такі харчові звички сформувалися через прохолодний клімат.

Смажену картоплю тут, каже Світлана, поливають оцтом. Також популярною є смажена риба. Із солодощів найвідомішим є яблучний крамбл – запечені яблука, политі вершковим маслом, присипані борошном та цукром.

Витрати

Життя в Ірландії є доволі дорогим. Квиток на автобус коштує 2,50 євро, якщо користуватися карткою. Якщо ж ні, то – 3,50 євро. Ціна залежить й від відстані. Наприклад, поїздка до чотирьох зупинок обійдеться у 1,55 євро. Оплачувати проїзд в транспорті можна карткою або монетами, але не купюрами. Найзручніше в Ірландії, каже Світлана, придбати за 5 євро спеціальну карту (Leap Card) й поповнювати її на необхідну суму. Загалом у тиждень ірландці витрачають приблизно 30 євро, щоб дістатися на роботу й повернутися додому.

Проте, двоповерхові просторі автобуси в Ірландії є комфортними. Світлана зазначає, що було б непогано, якби такі були в Україні.

Оренда житла у країні також є дуже дорогою. Дешевше винаймати житло за містом, але тоді виникатимуть труднощі із добиранням на роботу.

Мінімальна зарплата становить від 10 євро в годину. Щодо оренди квартири, то маленька студія обійдеться від 1500 євро в місяць плюс комунальні послуги. Кімната неподалік центру столиці – 850 євро плюс комунальні послуги. За містом можна орендувати кімнату за 500 європлюс рахунки, але добиратися в центр потрібно буде двома автобусами,
– ділиться Світлана Фаленда.

Світлана Фаленда / Фото soroka.ternopil.ua

Вічна весна

В Ірландії помірний клімат. Там не вирізняються чотири пори року, як це є в Україні. Різких змін температури в у країні немає. У цьому Світлана бачить плюси, особливо взимку. Зима в Ірландії є достатньо теплою, щоб проводити багато часу на вулиці. Це позитивно впливає на продуктивність, вважає українка.

Оскільки в Ірландії температура весь рік приблизно однакова, то й гардероб – універсальний. Тому у натовпі часто можна за одягом здогадатися, де місцевий, а де – турист. Молодь в Ірландії носить легкий одяг навіть тоді, коли на вулиці достатньо прохолодно. Туристи у цей час одягають шарфи, шапки та плащі.

Багатьох туристів та мігрантів вражає те, що в Ірландії все навколо зелене. Але Світлана каже, що вау-ефекту у неї не виникло, бо природа нагадала їй українські Карпати та рідну Тернопільщину.

Світлана Фаленда / Фото soroka.ternopil.ua