Іван Омельченко зазначає, що планував повернення в Україну завжди. Утім, за його планами, це мало статися в інший час.
Вас також може зацікавити Від ресторану до топових міжнародних компаній: як українка йшла за мрією у Лондоні
Про причини повернення
Повернення на Батьківщину повинно було відбутися трохи пізніше. У Івана залишався ще рік за контрактом у Шанхаї. Змінилося те, що він побачив вакансію у новому проєкті за його спеціальністю. І це його надихнуло.
Мені сподобалися ці люди. Мене запалили цим проєктом. Дуже сподобалася ідея стати одним із піонерів нового руху (натурального вина) в Україні. Я працював із цією категорією в Китаї, але в межах одного закладу. В Україні це стало можливо в більшому масштабі,
– розповідає Іван Омельченко.
Хлопець каже, що мав високі очікування – і всі вони виправдалися. Додає, що в Україні усе гаразд зі сферою гостинності, навіть якщо порівнювати із Шанхаєм. Хіба що культура споживання вина потребувала більш активного розвитку, але це процес, який триває. Між тим, Іван дивується, як у настільки непрості часи люди не зупиняються і продовжують відкривати заклади. І йдеться не лише про столицю, а й інші великі міста України.
Щодо кризи бізнесу через пандемію, Іван Омельченко вважає, що немасмаркетинговий заклад повинен мати певний відсоток постійних гостей. Наприклад, заклад, де він працював у Шанхаї, заручився підтримкою багатьох людей, які приходили щотижня й цим допомагали в непрості часи.
У підсумку сомельє додав, що рішення повернутися на Батьківщину не зовсім викликане патріотизмом, бо, на його переконання, Україну можна любити й живучи за кордоном, і таких прикладів досить багато. В Україні його насамперед тримає хороша робота. Це для Івана Омельченка головне.
Іван Омельченко працював сомельє у Шанхаї / Фото Unsplash