Пара розповіла про мотиви переїзду до Польщі та пошуки себе у відеопроєкті сервісу грошових переказів TransferGo "Українці за кордоном". Також подружжя поділилося цінною інформацією стосовно особливостей придбання житла у Польщі.

Цікаво Переїзд у Польщу з дітьми: на що звернути увагу – досвід українки

Про відеопроєкт "Українці за кордоном"

Компанія TransferGo, яка спеціалізується на вигідних міжнародних грошових переказах, активно підтримує українців за кордоном за допомогою різноманітних промоцій. Зокрема, TransferGo створив мотиваційний відеопроєкт на ютубі для того, щоб ділитися історіями українських мігрантів.

Учасниками сюжетів є прості українці, які змогли здійснити свої задуми у чужій країні. Вони надихають своїм прикладом та змушують повірити в те, що кожному під силу почати жити краще.

Ми часто спілкуємось з українськими мігрантами, які є клієнтами TransferGo. І добре знаємо, що у кожного з них є що розповісти та поділитись своїм досвідом життя за кордоном. Ми розуміємо, які у них потреби, бажання, мрії та страхи. Саме тому у нас і народилась ідея такого проєкту. Ми хочемо, щоб ці історії надихнули українців у всьому світі на здійснення їх мрій! Не зупинятись, вірити в краще і бути впевненими у своїх силах, навіть за тисячі кілометрів від рідного дому,
– розповідає про мету проєкту менеджер з маркетингу компанії TransferGo Юрій Синенький.

Героєм програми проєкту "Українці за кордоном" від TransferGo, до речі, може стати кожен, хто звернеться з таким бажанням у соцмережах: фейсбуці чи інстаграмі.

Як Євгенія та Борис переїхали жити до Польщі

Євгенія та Борис народилися у маленькому містечку Ківерці, що біля Луцька, Волинська область. До Польщі вирішили поїхати сім років тому. Кажуть, не бачили на той час для себе в Україні перспектив. Серед безлічі варіантів еміграції обрали Варшаву. Бо це близько, а також через те, що спостерігали досвід своїх рідних.

Ініціатива більше від мене походила. З дитинства мої батьки їздили до Польщі. Мама колись, ще в 90-х, а тато все життя насправді їздив на заробітки. Мене в дитинстві навіть називали маленьке поляченя,
– пригадує Євгенія.

Пара вирушила до сусідньої країни з метою здобуття освіти. Євгенія та Борис разом вступили до університету у Варшаві. Причому, обрали навчання не англійською мовою, як більшість українців, а польською.

Євгенії адаптуватися до навчання у Польщі було легше, адже вона філолог за освітою. Під час навчання в Україні вона мала польську як факультатив, тому засвоїла базові речі: могла сказати, як її звати, свій вік тощо. А от Борис перед поїздкою відвідав всього 5 – 6 уроків польської мови. За цей час встиг лише вивчити алфавіт. Чоловік зізнається, що спочатку було дуже важко. Та наполегливих українців початкові труднощі не злякали. Вже за 2 – 3 місяці вони могли без проблем спілкуватися на довільні теми.

Паралельно з навчанням герої розповіді працювали. Євгенія змогла влаштуватися на роботу вже на третій день перебування у Польщі. Її прийняла у свій колектив одна приватна школа з англійської мови. Для працевлаштування знання польської там не вимагали, лише достатній рівень володіння англійською.

Борис почав із фізичної роботи. Влаштувався на завод. Це теж був непоганий старт, адже йому пощастило із керівництвом, яке з розумінням ставилося до того, що Борис повинен був відвідувати заняття в університеті. Він домовився, що одного дня працюватиме 16 годин (дві зміни), а наступний день буде присвячений навчанню.

Як складалося життя українців у Варшаві далі

В останній навчальний рік пара почала інтенсивніше думати про своє майбутнє. На той час вони вже встигли одружитися. Потрібно було вирішувати, що робити далі. Євгенія та Борис задумалися про те, що не хотіли б працювати на когось. Тому шукали можливостей для відкриття власної справи.

Євгенія пригадує, що тоді працювала рієлтором. Її колега по роботі займалася подобовою орендою квартир. Євгенія розповіла про це чоловікові – і Борис запропонував розпитати цю знайому про всі тонкощі роботи та самим почати здавати квартири.

Молодому подружжю вдалося успішно втілити цю ідею в реальність. Так, ще у статусі студентів вони мали 5 – 6 постійних об'єктів для подобової оренди. Пара навіть не пішла на випускний, бо у цей час заселяла клієнтів у тимчасове житло. Згодом Євгенія з Борисом почали розширювати свій бізнес.

Далі ми з подобової оренди квартир перейшли на хостели. Тобто, ми знімали великі будинки й облаштовували їх для людей, які приїжджають з України до праці. Звичайно, там були білоруси й представники інших національностей, але здебільшого це були українці,
– розповідає Борис.

Так, українці відкрили власну фірму й офіційно себе у ній працевлаштували. Відтоді вони перебувають у Польщі на підставі карт побиту.

Кубові заснували у Польщі багатовекторний бізнес, пов'язаний з нерухомістю / Скриншот з відео

Чим Євгенія і Борис займаються зараз

Зараз бізнес українців у Польщі має декілька розгалужень. Всі напрямки пов'язані з нерухомістю.

Євгенія та Борис кажуть, що вони дуже хочуть допомагати українцям купувати житло в Польщі. Адже багато наших громадян мріють про це, але мають страхи та упередження, які їх зупиняють. Також подружжя допомагає отримати іпотеку, організувати ремонт у квартирах і надає додаткові послуги для інвесторів.

Українцям, які хочуть купити житло в Польщі, Євгенія насамперед радить не боятися того, що нерухомість в Польщі можуть придбати лише громадяни Польщі. Як досвідчений фахівець, вона запевняє, що іпотеку дають й іноземцям з картою побиту, які працюють у країні легально.

Інвестувати в нерухомість – це вигідно. Адже коли людина надумає переїхати в іншу країну або місто, то завжди є можливість здати квартиру в оренду або продати.

Іпотека – це не ув'язнення. В Польщі все по-іншому. Ти – власник квартири й ти вирішуєш здати її в оренду, продати чи ні. Не треба цього боятися,
– пояснює Євгенія.

Євгенія Кубова залюбки консультує українців щодо придбання нерухомості у Польщі / Скриншот з відео

Як сім'я проводить дозвілля

Кубові живуть у районі Бялоленка. Розповідають, що одразу вподобали свою теперішню квартиру і почувають себе у ній дуже комфортно.

Вільні від роботи миті Євгенія з Борисом присвячують вихованню донечки Ніколь. Сім'я проводить разом дуже багато часу. Оскільки дідусі та бабусі живуть в Україні й доньку немає з ким залишити, то доводиться усе робити та всюди бувати з нею. Але такий підхід Євгенії з Борисом подобається. Для них час, приділений родині, є найціннішим.

Для мене щастя – це повністю відключитися від всіх проблем, які ми тут маємо, і пробути разом з сім'єю 3 – 5 годин – і навіть не зрозуміти, що пройшло стільки часу. Такі моменти – це дуже круто,
– каже Борис.

Сім'я поставила собі за мету щомісяця мати маленьку спільну відпустку, а двічі на рік літати на відпочинок у теплі краї.

Борис також займається футболом. Він організовує турніри серед українських команд. Старається це робити 1 – 2 рази на місяць.

За словами Бориса, головне йти своєю дорогою, а не оглядатися на успіх інших. Не треба зациклюватися на тому, що хтось начебто досягнув більшого. Бо у кожного насправді вистачає своїх проблем, і лише здається, що добре там, де нас нема.

Борис Кубовий організовує в Польщі футбольні турніри серед українських команд / Скриншот з відео

Як підтримують зв'язки з Україною

Євгенія з Борисом регулярно користуються послугами TransferGo. Завжди вигідний курс валют, відсутність прихованих доплат, безпечний та зручний додаток – ці та інші переваги роблять TransferGo найпопулярнішим сервісом серед українських мігрантів.

Євгенія розповідає, що часто цікавиться різними курсами в Україні. Платити потрібно у гривнях. Та відсутність у неї гривневого рахунку не є проблемою з TransferGo. Вона оплачує навчання за кілька секунд з вигодою для себе.

Також TransferGo допомагає героям статті підтримувати рідних в Україні. Наприклад, подружжя нещодавно перераховувало гроші батькам, коли ті збиралися на відпочинок до Туреччини.

TransferGo – це надійний друг всіх українців, які проживають за кордоном.

Євгенія та Борис Кубові користуються додатком TransferGo для здійснення грошових переказів в Україну / Фото Євгенія та Борис Кубові

Інтерв'ю Євгенії та Бориса Кубових: дивіться відео