Сюжети цих книг розгортаються у різних атмосферних локаціях: від мальовничих вуличок Парижа до охопленого сонцем Провансу. Тут ви знайдете міста надії, де відбуваються дива, міста з відомими митцями і пересічними мешканцями, міжвоєнний Париж і сучасний – такий, яким його зараз знають туристи.
Цікаво У Польщі вийшла дитяча україномовна книга за підтримки сервісу TransferGo
Атмосферні книги про Францію
"Паризькі години", Алекс Джордж
"Паризькі години" Алекс Джордж / Фото Фабула
Молодий британський письменник Алекс Джордж занурює в атмосферу осіннього міста кохання, де захопливо розповідає про один день 1927 року.
Париж між війнами кишить художниками, письменниками та музикантами. Серед приголомшливої креативності найвідоміших жителів міста четверо звичайних людей шукають щось, що вони втратили. Камілла була покоївкою Марселя Пруста, і в неї є секрет: коли її попросили спалити записники свого роботодавця, вона зберегла один для себе. Тепер жінка відчайдушно намагається приховати свою зраду. Сурен, вірменський біженець, ставить для дітей лялькові вистави зовсім не схожі на казки, яких вони очікують. Закоханому художнику Гійому не пощастило, і він тікає від боргу, який не може повернути, але Ґертруда Стайн, зайшовши до його майстерні, дарує йому надію. А Жан-Поль – журналіст, який переказує історії інших людей, тому що його власну надто боляче розповідати.
Шляхи цієї четвірки зрештою перетинаються, а читач дізнається, чи отримали вони те, до чого прагнули.
"Війна не закінчилася блискавичною перемогою французів, яку багато хто впевнено передрікав. Невдовзі стало очевидно, що Франція зайшла у глухий кут і конфлікт може затягнутися на місяці або навіть роки. Каміла повсякчас переймалася безпекою свого чоловіка, чия відсутність дуже пригнічувала її, але принаймні вона мала роботу, що дозволяла їй менше думати про різанину на північному фронті. У тому дивному, заваленому мотлохом помешканні на бульварі Осман вона відкривала для себе нові світи", – йдеться у книзі.
"Тільки нікому про це не кажи", Ірена Карпа
"Тільки нікому не кажи" Ірени Карпи / Фото JetSetter
Новий психологічний роман української письменниці Ірени Карпи, сюжет якого розгортається у лютневому богемному Парижі. Цього разу місто у творі письменниці трохи опустіле, адже описані події відбуваються під час карантину.
Це історія про сучасну фотографиню українського походження Марґо, яка давно живе у місті закоханих. Вона постійно крутиться у фешн-колах і паризьких клубах, відвідує секс-вечірки. З Україною її пов'язує лише дідусь та кохання до поліцейського, якого тій ніяк не вдається перевезти в Париж.
Марго крокує вулицею Муфтар. Колись тут на районі випивав Гемінгвей, а не туристи-роззяви в пошуках його слідів. The Sun also rises. Що ж, тепер тут ані роззяв, ані відчинених наливайок – локдаун накрив місто поліетиленовою плівкою не-дозволу. Половина крамничок зачинена, одна з п'яти кав'ярень працюватиме на винос, а студентські черги по гарячі сендвічі зникли, – йдеться у фрагменті з книги.
Паралельно із розповіддю про життя Марґо у Парижі, в Україні відбувається серія вбивств педофілів, які й досі не покарані. Ця історія чомусь дуже захоплює Марґо. Загалом у романі письменниця підіймає важливі теми, наприклад, насильство і його замовчування жертвами, а в основі психологічного твору – реальні історії жінок, які в різному віці були жертвами нападів.
"Коко Шанель", Анрі Гідель
Книга "Коко Шанель" / Фото скриншот з ютубу
Відомий французький арткритик Анрі Гідель дає можливість доторкнутись до легенди і дізнатись про Коко Шанель майже все. Генрі Гідель оживляє революціонерку моди і розповідає подробиці її особистого та професійного життя.
Габрієль Бонер Шанель народилася у містечку Сомюр, що на півдні Франції. Їдучи з батьком і сестрою до притулку, маленька Габріель навіть уявити не могла, що в майбутньому вона змінить світ. Своє прізвисько Коко отримала через пісні "Ko Ko Ri Ko" та "Qui qua vu Coco".
Вона стала іконою стилю та яскравим символом усього "французького". Вона була напрочуд чуйною до викликів і потреб у моді. Шанель довелось пережити дві війни, закривати і знов відкривати магазини, шукати союзників, покинути Францію та відстоювати себе. Та вона була сильною і наполегливою жінкою, до того ж ніколи не здавалася.
"Тепер Париж більше не місто свята, яким він був до війни, і тим більше не "місто-світло": вуличні ліхтарі, пофарбовані синьою фарбою, щоб не робити столицю легкою мішенню для ворожих бомбардувальників, випромінюють лише зловісне світло.
Одного березневого дня 1918 року парижан вражає незбагненна подія: 23 числа на місто падають 18 бомб, забравши життя 15 людей і поранивши 30, хоча в небі не було видно жодного німецького літального апарата. Слід визнати очевидне: хоча фронт розташований на відстані 120 кілометрів від Парижа, ворогу вдалося створити гармату небаченої досі дальності вогню. І це були не бомби, як усі подумали, а артилерійські снаряди. Що стосується жінок, яких завивання сирени змушує спускатися в підвали будівель, Габрієль про них не забула: для цих клієнток вона розробила спеціальні білі та бордові атласні піжами. Таким чином, вони зберігають усю свою привабливість в умовах, коли ризикують постати не в найкращому вигляді", – йдеться у книзі.
До теми Як знамениті мільярдери побудували свій бізнес: 7 найкращих книг про історії успіху
"Маленька паризька книгарня", Ніна Джордж
Книга "Маленька паризька книгарня" / Фото Перша електронна газета
Головний герой роману називає себе літературним аптекарем. У незвичній книжковій крамниці на баржі, що розташована на річці Сена, Жан прописує романи від труднощів життя та розбитих сердець. Месьє Одинак точно знав, яку книжку порадити своїм клієнтам. Та єдина людина, яку він не може зцілити літературою – це він сам.
У Жана й досі болить душа від спогадів про давнє кохання, яке він несподівано втратив. У нього залишився останній лист від Манон, який чоловік нарешті наважився прочитати і розірвати кайдани невідомості. Після цього Жан піднімає якір і відправляється з місією на Південь Франції, сподіваючись помиритися зі своєю втратою і все ж таки знаходить те, що шукає.
Книжка Ніни Джордж наповнена яскравими описами, романтичним відчуттям Франції, теплом і пригодами.
"Усі квіти Парижа", Сара Джіо
"Усі квіти Парижа" / Фото з фейсбуку Жанни Рязанової
Героїня роману Керолайн прокидається в паризькій лікарні, не пам'ятаючи минуле. Жінка збентежена, дізнавшись, що роками жила сумним відлюдником у квартирі на вулиці Клер. Вона потроху вертає спогади про чоловіка та маленьку дитину, проте досі відчуває, що їй загрожує небезпека. Новий друг із чарівного сусіднього ресторану відволікає її від туманного минулого, як і приголомшлива таємниця минулих десятиліть.
Жінка знаходить заховані у шафі листи Селін, молодої вдови зі страшного 1943 року. Тепер Керолайн розуміє, що її квартира приховує темні таємниці, і що вона може мати з Селін більше спільного, ніж вона могла собі уявити.
Події роману охоплюють часи від Другої світової війни та сьогодення. Долі двох жінок пов'язує місто Париж. Ця емоційна історія Сари Джіо вчить не здаватись за будь-яких обставин та завжди обирати кохання.
У моєму романі йдеться не про шоколадні круасани та Ейфелеву вежу у весняний день. Він про розбиті серця, суворі випробування людей, яким впало жити в окупованому гітлерівцями Парижі. Це був 1940 рік, а по тому вже й наші дні. У романі йдеться про життя персонажів, які здатні протистояти незгодам, можуть вибачати й кохати, – розповідає Сара Джіо.