Своїми знаннями та досвідом імміграції українець ділиться на YouTube-каналі, який сьогодні налічує понад 100 тисяч підписників. Сервіс TransferGo розпитав у Дениса, як підготуватися до переїзду в Польщу та на що слід звернути увагу.

Читайте також Довідник для українців в Польщі: як не розгубитися та отримати відповіді на питання

Переїзд до Польщі як новий етап у житті

Денис Лук'янов народився у Луганській області, але виріс та навчався у Харкові. Закінчив Харківський національний автомобільно-дорожній університет за спеціальністю Інженерна механіка. Заробіток на заводі у Харкові та перспективи розвитку не особливо тішили Дениса. Крім того, хлопець розумів, що чим старшим він стає, тим складніше буде щось змінювати в житті.

Тож 7,5 року тому Денис вирішив спробувати попрацювати у Польщі. За цей період він встиг змінити за кордоном кілька робіт, у тому числі й нелегальних (не робіть так ніколи!). Нині працює, як і за 2 роки до від'їзду із Харкова, токарем-карусельником. Паралельно веде свій Youtube-канал про Польщу.

Разом із дружиною Денис йде до своїх маленьких і великих цілей. У межах своїх можливостей сім'я допомагає ЗСУ та українцям у Польщі, у тому числі й інформаційно.

Денис працює у Польщі токарем-карусельником / Фото з особистого архіву Дениса Лук'янова

Денисе, що вас найбільше здивувало у Польщі?

  • Громадський транспорт їздить за розкладом! Якщо написано, що трамвай приїде о 10.30, то він у цей час і приїжджає.
  • Ввічливість поляків. У 9 із 10 випадків ви почуєте до себе звернення "пан" чи "пані". Касири в магазинах вітаються, а сусіди по парковці бажають приємного дня.
  • Неприємно здивувало, що поляки не розуміють української мови. Хоча окремі слова схожі, але загального сенсу вловити у них виходить.
  • Ціни на автомобілі. Першого дня в Польщі я побачив, що Daewoo Matiz коштує 1150 злотих. Тобто за місячну зарплату людина може купити собі 2 автомобілі? За 8 років багато змінилося, але, все ж таки, автомобілі досить доступні.
  • Можливість подорожувати. З Польщі літають лоукости до багатьох міст Європи. Для мене було відкриттям, що за 90 злотих можна злітати до Мілана або за 200 злотих до Барселони на вихідні. Подорожі приголомшують.

З якими проблемами ви зіткнулися у Польщі?

Важко було зрозуміти, як легалізуватись у Польщі. У мене пішло майже пів року для того, аби розібратися в нюансах – від мельдунка (прописки) до оформлення карти побиту. 8 років тому блогерів та інформації було набагато менше. Зараз, звісно, ​​ситуація серйозно змінилася.

Ще однією складністю стала польська мова. Я особливо не соромився, тому на скромному рівні ми з поляками могли знайти порозуміння як на роботі, так і в банку чи поліклініці. Але мене дуже сильно підводило те, що поляки мене розуміли – і не поправляли, якщо я говорив неправильно закінчення чи відмінки.

Мову треба вчити. І вчити не на рівні "що запам'ятаю – те запам'ятаю, що прилипне – те прилипне". Для навчання потрібен час, бажання, а також хороша освітня програма та вчитель.

Денис Лук'янов / Фото з особистого архіву

Чи були у вас складнощі з переказом грошей в Україну?

У мене в Україні багато родичів та друзів. Я вважаю, що найкращий спосіб привітати дистанційно – переказати гроші. Вже майже 4 роки користуюсь сервісом TransferGo, бо це швидко та надійно. Додаток простий і зручний. Крім того, TransferGo має чудову реферальну програму – за запрошення друга можна отримати 100 злотих. Завдяки їй вдалося заробити майже 10 тисяч злотих.

Після початку війни в Україні все, що я отримую бонусом, відправляю на допомогу ЗСУ або перевіреним волонтерським організаціям.

Що ви порадите українцям, які планують переїхати до Польщі?

Перед переїздом потрібно зібрати інформацію – про економіку, податки, нюанси оренди, знижки в магазинах, рівень життя тощо. Треба чесно відповісти собі на низку запитань:

  • Від чого я їду і до чого я хочу приїхати?
  • Де я буду жити?
  • Як я зароблятиму на хліб?
  • Який у мене план на 5 років?
  • Чим займатимуться мої діти?
  • Хто буде у моєму колі спілкування?
  • Як я вивчатиму мову?

Звісно, ​​найголовніше – вірити у себе і не забувати, що під лежачий камінь вода не тече. А якщо стане дуже тяжко – пам'ятайте, що є люди, яким зараз набагато важче, ніж вам. Тому треба через "не можу" і "не хочу" поступово будувати своє щастя!