Закордон 24 розпитав дівчину про її досвід переїзду, роботи та життя у Вільнюсі. Як отримати посвідку на проживання у Литві, емігрувати за кордон сім'єю та влаштувати дитину у місцевий садок чи школу – далі у матеріалі.

Цікаво Від вчительки англійської до власниці фірми з нерухомості: кар'єрний шлях українки у Варшаві

Легалізація у Литві

Ірина разом з чоловіком Олексієм спершу взагалі не розглядали можливості переїзду за кордон, однак під час декретної відпустки дівчини сім'я почала відчувати фінансові труднощі. Тоді знайомий Олексія запропонував йому попрацювати на будівництві у Литві протягом 3 – 4 місяців. Вже у Вільнюсі чоловік оцінив можливості відкриття та розвитку власного бізнесу, тому, порадившись, сім'я зважилась на переїзд.

За литовським законодавством, якщо професія іноземця не входить до переліку висококваліфікованих, запросити до країни власну сім'ю можна лише через 3 роки офіційної роботи. Така довготривала перспектива Ірині та Олексію не сподобалась, тож вони почали шукати інші можливості легалізації.

Олексій вирішив відкрити власну будівельну компанію, адже це дозволяло йому одразу забрати Ірину та доньку Марію до Вільнюса. При цьому необхідно було виконати низку вимог, зокрема працевлаштувати у себе щонайменше двох громадян Литви.

Пакет документів для подачі був досить великим, починаючи від бізнес-плану, і закінчуючи підтвердженням про достатні для проживання сім'ї кошти на рахунку. Процес розгляду тривав близько 4 місяців,
– ділиться Ірина.

Розгляд документів для возз'єднання сім'ї у Литві триває близько 4 місяців / Фото Ірина Воляк

Складнощі адаптації

За словами Ірини, переїзд у нову країну – це завжди важко. У Литві донька Марія не могла бачитись з бабусею та дідусем, з якими раніше проводила багато часу, а чоловікові Олексію довелось звикнути до ведення документації литовською мовою, нюансів місцевої податкової системи тощо.

Сама ж Ірина почала відвідувати курси литовської мови. На той час це був безкоштовний проєкт, який фінансувався Європейським Союзом. Уже через місяць дівчина почала трохи розуміти оточуючих, однак вільно розмовляти поки не вдається.

У Вільнюсі багато людей старшого віку розмовляють російською, а молодь дуже добре володіє англійською. Однак я помітила, що у державних установах, коли ти намагаєшся говорити литовською, навіть невпевнено та з помилками, ставляться до тебе значно краще та з повагою,
– розповідає Ірина.

У Литві поважають державну мову / Фото Ірина Воляк

Як влаштувати дитину у литовський садочок

Влітку доньці Марії виповнюється 6 років. У травні 2019 року, коли родина отримала посвідки на проживання, можна було одразу оформляти документи, щоб влаштувати дитину до місцевого садочку.

Ірина розповідає, що у Вільнюсі все робиться в онлайн-режимі. На державному сайті обираєш 3 дошкільні заклади, які є пріоритетними, і відправляєш відповідну заявку.

Ми обрали садок поруч з нашим домом, де навчання ведуть державною мовою. Хоча також недалеко був заклад з можливістю розмовляти російською та польською, для дитини все ж краще знати литовську, і легше вивчити її змалку,
– ділиться досвідом дівчина.

Ірина не пошкодувала про вибір, адже донька Марія дуже комунікабельна, і вже через пів року говорила литовською на побутовому рівні.

Донька Марія швидко вивчила литовську мову / Фото Ірина Воляк

Ірина згадує, що ще під час зарахування Марії до садочка, директор та педагоги проявили надзвичайну турботу, допомагали її доньці адаптуватись та всіляко підтримували сім'ю.

Коли в садочку планували святкувати національне свято, Марії запропонували одягнути українське національне вбрання та прочитати на концерті вірша рідною мовою. Зал прикрасили не тільки литовськими національними символами, але й жовто-блакитними кульками.

На святі у литовському садочку не забули про українську культуру / Фото Ірина Воляк

Робота у Вільнюсі

Чоловік Олексій є директором власної будівельної компанії. Спершу він займався ремонтом квартир у новобудовах, а тепер бере замовлення на встановлення цілих фасадів та інші великі будівельні проєкти.

Ірина з осені 2019 року працює у міжнародній компанії TransferGo, яка займається грошовими переказами з Європи в Україну. В обов'язки дівчини входить спілкування з клієнтами українською мовою, допомога у користуванні сервісом, а також розв'язання труднощів, які можуть виникати.

У колективі дівчина почувається немов вдома. З 25 працівників офісу 13 – українці. Загалом служба підтримки компанії TransferGo спілкується 9 мовами, а сервісом уже користуються понад 2,5 мільйони людей по всьому світу.

Ірина сама використовує сервіс, зокрема пересилає гроші батькам у Кривий Ріг та оплачує комунальні послуги в Україні. Дівчина цінує TransferGo за можливість миттєвих переказів, доступність та зручність їх мобільного додатку.

Сім'я Ірини часто користується послугами сервісу TransferGo / Фото Ірина Воляк