Свою історію вона розповіла виданню ReliefWeb. Іванна стверджує, що переїзд сім'ї тимчасовий. Українці мріють якнайшвидше повернутися додому.
Важливо Як за кордоном не стати жертвою торгівлі людьми: важливі поради від психологині Сінді Ромін
Переїзд за кордон та перервана вагітність
Страшно, коли руйнуються твої мрії та плани. Коли вмирають твої рідні та друзі, а ти нічого не можеш зробити. Коли за кілька хвилин треба взяти все необхідне й тікати в невідомість,
– ділиться Іванна.
Коли почалася війна, жінка спершу вирушала до Яремча. Там Іванна з дітьми (12-річна Сніжана та 8-річний Артур) сіли в автобус, який за шість годин довіз їх неподалік польського кордону. Звідти українці йшли чотири години, поки не прибули до пункту пропуску. На кордоні довелося стояти п'ять годин в черзі на морозі.
Я розплакалася, бо люди такі добрі. Я не зустрічала нікого такого, хто б допомагав чим можна – їжею, памперсами. Я була глибоко зворушена,
– розповідає біженка.
До Антверпена сім'я добиралася 16 годин. Там їх чекав чоловік Іванни, який вже довгий час працював у Бельгії.
На жаль, через тиждень після переїзду Іванна втратила свою дитину. На це вплинув сильний стрес, який довелося пережити вагітній жінці.
Про життя в Бельгії
Поки сім'я тимчасово проживає за кордоном, їхній приватний будинок в Івано-Франківську став прихистком для родини із Запоріжжя.
Іванна в новій країні швидко знайшла роботу – працює прибиральницею. Та каже, що життя в еміграції – не для неї.
"Коли буде мир, ми повернемося в Україну. Там у нас сім'я, друзі та школа. Нас всі чекають. Ми мріємо повернутися додому, не чути повітряних тривог, спокійно заснути й жити спокійним життям", – сподівається жінка.