Майже всі біженці працездатного віку знайшли роботу в Польщі: свіжі дані
Українські біженці зарекомендували себе за кордоном як працелюбні та свідомі члени суспільства. Переважна більшість вимушених мігрантів з України прагнуть в Європі знайти роботу та забезпечувати себе самостійно.
Про це свідчать, зокрема, результати нового дослідження, яке провели Міграційна платформа EWL та Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету. Відтак, майже всі біженці з України працездатного віку, які виявили бажання працювати в Польщі, знайшли роботу, пише 24 канал.
Читайте також Пріоритет навчання та санкції за порушення: важливі нюанси нової допомоги Bürgergeld в Німеччині
Скільки українських біженців в Польщі пішли працювати
За офіційними даними, з початку великої російсько-української війни близько 1,5 мільйона українців отримали статус тимчасового захисту в Польщі, який відкриває, зокрема, спрощений доступ до ринку праці. Враховуючи велику кількість дітей у цій групі (близько 500 тисяч), експерти EWL дійшли висновку, що майже всі біженці працездатного віку знайшли роботу. Позаяк з 24 лютого 2022 року близько 900 тисяч громадян України були працевлаштовані в Польщі на спрощених умовах. Про це повідомила польська міністерка сім'ї та соціальної політики Марлена Малонґ.
Перший етап підтримки біженців з України позаду. Зараз настав час для подальших викликів і дій щодо розумної дерегуляції трудового законодавства та правил проживання в Польщі з точки зору доступу мігрантів до суспільних благ, децентралізації фінансової допомоги для суб’єктів, які допомагають біженцям з України, а також подальшої цифровізації процесів легалізації для іноземців, які підтримують польську економіку та мають реальний вплив на зростання ВВП Польщі,
– сказав Рафал Мруз, операційний директор Міграційної платформи EWL.
Разом з тим, понад 80% біженців заявляють, що планують повернутися в Україну в довгостроковій або короткій перспективі. Серед тих, хто хоче залишитися в Польщі довше, є такі групи працівників:
- висококваліфіковані спеціалісти (22%);
- працівники сфери послуг (16%);
- робітники та техніки (14%);
- вчителі та працівники сфери освіти (12%)
- продавці і працівники торгівлі (10%).