Найщасливіша країна світу: що думають про Фінляндію українці, які туди переїхали
Джерело:
UrbanУ 2021 році Фінляндію визнали найщасливішою країною світу. Таку лідерську позицію вона займає вже вчетверте. Українці, які емігрували до цієї країни, розповіли, чи почуваються там задоволеними життям.
Слід зазначити, що експерти, які укладали за ініціативою ООН "Всесвітній звіт щастя-2021" брали до уваги рівень ВВП, соціальну підтримку й очікувану тривалість життя. Також зважали на рівень свободи та корупційності в країні.
Цікаво Бути мамою складніше, ніж далекобійницею, – українка про свій успіх у Польщі
Андрій Конопко, 28 років, юрист
Андрій живе у Фінляндії вже 6 років. Приїхав у країну навчатись на магістратурі. Після отримання диплома вирішив залишитись. Андрій має робочу візу на чотири роки. Працює юристом.
За словами українця, життя у Фінляндії недешеве. Наприклад, оренда апартаментів у студентському гуртожитку обійдеться у 300 євро в місяць. Оренда квартири у Турку, де живе Андрій, стартує також від 300 євро.
Проїзд у громадському транспорті в цьому місті коштує 3 євро за дві години добирання. А мати власне авто у Фінляндії, на думку хлопця, взагалі – розкіш, адже податки та страховка стануть надто великими витратами. Так, страхування, яке є обов'язковим, оцінюється у 500 – 600 євро на рік. А якщо людина є власником дизельного автомобіля з дволітровим двигуном, то треба платити так званий екологічний податок, який становить 700 – 800 євро на рік.
Проте, переваг у Фінляндії значно більше. Насамперед тут, каже Андрій, неймовірно красива природа.
Я живу недалеко від річки. Навколо багато дерев. Виглянув у вікно, а там гуляють фазани. Вийшов на прогулянку – перетнувся з косулею. Хіба не чудово?
– розповідає Андрій Конопко.
Щодо місцевих жителів, Андрій зазначає, що фіни – надійні, пунктуальні. Вони мають чітке розуміння особистих кордонів. Завоювати довіру фіна складно, але якщо це вдалося, то можна вважати, що людина знайшла друга на все життя.
Ще Андрій зауважив, що у країні чи не в кожному домі є сауна. При цьому може не бути ванни, але сауна – обов'язково. У гуртожитку, де хлопець орендує апартаменти, теж є сауна. Він має право безплатно відвідувати її 4 години на місяць.
У Фінляндії, каже Андрій, панує відчуття безпеки: фінансової, соціальної, особистої. Статистика злочинів тут низька (на сто тисяч осіб – 118 вбивств, тоді як в Україні цей показник дорівнює 1 428).
Стосовно економіки, то Андрій вважає, що фіни – заможні люди. У країні якісна система державних гарантій. Навчання у школах та вишах є безплатним. Державна медицина – на високому рівні. При цьому місцеві жителі працюють не більше 37,5 годин в тиждень, бо роботодавці дбають про те, аби людям вистачало часу на особисте життя та хобі.
Андрій Конопко / Фото Urban
Інга Сєдіна, 29 років, координаторка з навчальних питань в Університеті прикладних наук Тампере
Інга Сєдіна вже 8 років живе у Тампере – одному з найбільших міст у Фінляндії. Каже, у підлітковому віці слухала фінські гурти The Rasmus, HIM, Apocalyptica – і мріяла, що колись переїде до Фінляндії, буде ходити на їхні концерти й радіти життю.
Спершу вона навчалась у Фінляндії на спеціалізації "Маркетинг та організація концертів". Згодом майже п'ять років працювала в концертній сфері. Зараз дівчина працює в Університеті прикладних наук Тампере. За цей час Інга встигла отримати фінське громадянство.
Інга назвала кілька особливостей життя у Фінляндії. Спершу вона звернула увагу на те, що мінімальна зарплата у країні складає приблизно 1 700 євро. Цих грошей вистачає на гідне життя, каже дівчина. А більшість фінів є представниками середнього класу.
Тут немає чіткого поділу на багатіїв і бідняків. І це теж сприяє відчуттю щастя,
– зазначає Інга.
З розповіді дівчини, ціни на послуги зі сфери краси у Фінляндії – дуже високі. Так, нанесення гель-лаку на нігті коштує 50 євро, консультація косметолога – від 70 євро, а за фарбування волосся можна заплатити й понад 300 євро. Мабуть, через це, припускає Інга, у Фінляндії немає культу зовнішності. Жінки надають перевагу природній красі: не підколюють губи гіалуроновою кислотою і не застосовують ботокс для боротьби зі зморшками.
Місцевих жителів Інга називає дуже чесними, але непрямими у висловлюваннях. Вони часто бояться образити співрозмовника.
Що ще цікаво, у фінів дуже вузьке розуміння сім'ї. Вони не зараховують двоюрідних братів, сестер, хресних батьків та інших родичів до цього поняття, каже Інга. Сім'я тут – це чоловік, дружина та діти.
Інга Сєдіна / Фото Urban
Оксана Турмій, 27 років, майстриня перманентного макіяжу
Перше знайомство Оксани з Фінляндією було ще у 2016 році, коли вона приїхала сюди на заробітки – збирати полуницю. Тоді дівчина вирішила, що хоче жити в цій країні. Вона розповіла про своє бажання чоловіку – й у 2017 році вони переїхали.
Оксана розповіла, що місцеві жителі добре знають іноземні мови завдяки телебаченню. Бо у Фінляндії іноземні (переважно англомовні) фільми, телепередачі транслюються мовою оригіналу: і по телевізору, і в кінотеатрах.
Дублюються тільки мультфільми. Тож, хочеш не хочеш, а англійську ти, живучи тут, знатимеш,
– розказує Оксана.
Життя у Фінляндії є комфортним. Оксана зазначає, що у країні зручні електронні черги у банках, державних установах і навіть магазинах.
Самі фіни вміють жити у своє задоволення. Вони роблять те, що хочуть і не бояться здатися диваками. Фінська філософія життя називається сісу і передбачає рішучість, стійкість, впевненість, витривалість, наполегливість, тож саме такими є фіни, гадає Оксана.
Оксана Турмій / Фото Urban
Марина Кулікова, 29 років, студентка
Марина у Фінляндії перебуває 4 роки. Переїхала з чоловіком-програмістом, який знайшов у країні роботу. Спочатку пара оселилася у Гельсінкі. Зараз подружжя мешкає у місті Еспоо. Українці у Фінляндії вже мають посвідку на проживання. Спершу її дають на рік, а опісля термін можна продовжити.
Марина навчається у коледжі, де опановує Merkonomi. Каже, це слово важко перекласти на українську. У спеціальність входять програми бізнес-адміністрування, маркетинг та створення контенту.
Для фінів, зауважує Марина, не дивина, а норма – вчитися у дорослому віці. Наприклад, одна її знайома, яка все життя пропрацювала стюардесою, у 50 захотіла стати викладачкою англійської. Невдовзі вона отримає диплом бакалавра.
У місцевих університетах, розповідає українка, немає чітких норм, скільки років повинен вчитись студент. Максимально на опанування фаху дають 10 років. Втім, за бажанням, навчання можна завершити навіть за два роки. Головне за цей час виконати всі завдання обраних курсів, пояснює Марина.
Місцеві жителі, запевняє дівчина, люблять особистий простір. Каже, тут навіть жартують, що фіни здавна зберігають більшу особисту дистанцію, ніж це передбачено сучасними правилами карантину. У країні панує абсолютна рівність між обома статями, а на позначення цього поняття існує навіть спеціальне слово tasa-arvo. Також фіни не порівнюють себе з іншими, не намагаються бути на когось схожими й не люблять помпезності та хизування.
Марина Кулікова / / Фото Urban