Мій переїзд у Гданськ – це втілення дитячої мрії, – художник та спортсмен з України Василь Нецко

У 2019 році Василь отримав нагороду "Особистість року" за розвиток і популяризацію культури в Гданську. У 2020 році його номінували повторно за художню виставку "Кольорові сни про Гданськ", в якій він зобразив краєвиди, людей та події польського міста 100 років тому.

Цікаво Про власну справу, нерухомість у Польщі та родинні цінності: історія української сім'ї з Варшави

Про переїзд у Гданськ і те, що надихає малювати

Василь Нецко родом із Львівщини. Вчився у Тернопільському професійному училищі технологій і дизайну за спеціальністю "Різьба по дереву". До Польщі емігрував у 2015 році. Зізнається, що про Гданськ задумувався змалку, бо дуже хотів жити у місті, де є море.

Мій переїзд у Гданськ – втілення дитячої мрії. Я завжди мріяв жити біля моря. Коли мені виповнилося 12 років, я листувався з дівчиною з Польщі, яка жила десь біля Гданська або в самому місті – не пригадую. Але пам'ятаю, як тоді дивився на мапі та думав: "О, це ж біля моря". Коли приїхав, то підсвідомо відчув, що це саме моє місце,
– згадує Василь.

Окрім натхнення, Гданськ подарував українцю ще й перспективи для роботи. Василь працює фітнес-тренером і масажистом. Каже, що роботи має вдосталь, бо ці сфери діяльності у місті дуже розвинені.

Українець розповідає, що дуже вразливий до яскравих подій, які з ним відбуваються. Тоді у нього виникає бажання малювати. Так, писати картини Василь почав, коли вони з дружиною чекали на появу сина Адама. Цей період, говорить Василь, був дуже емоційним та насиченим для нього. Йому хотілося творити абстрактні картини, які символізували внутрішній світ людини та народження нового життя. Відтоді Василя почали надихати на малювання враження і люди.

Про любов до спорту

Василь Нецко неодноразово представляв Україну на чемпіонатах Європи і світу та посідав призові місця. Люди часто дивуються, як йому вдається поєднувати мистецтво й професійний спорт, адже ці сфери діяльності дуже різні, і кожна потребує зосередження. Та у самого Василя є цікаве пояснення своїх захоплень. 

Василь Нецко на Poland Baltyc Chempionship 2019 / Фото з фейсбуку Василя Нецка 

Уявіть, як скульптор бере камінь і відбиває непотрібне – залишається фігура, яку він хотів створити. Культуризм – це будування свого тіла тренуваннями, дієтами. Ти стаєш скульптором, творцем свого тіла. Я вважаю, що якщо щось закладено в людині, то воно є від самого початку, треба тільки це віднайти в собі й розвивати до професійного рівня,
– зазначає Василь.

Українець додає, що спорт і мистецтво є тотожними для нього. В обох сферах варто наполегливо розвивати навички й не очікувати швидких результатів. Щоб досягти успіху, переконаний Василь, потрібні роки щоденної праці. Інколи доводиться відмовлятися багато від чого. Зокрема, чоловік пригадує, як його однолітки ходили на вечірки, а він у цей час йшов на тренування.

Про Гданськ у картинах

Василь Нецко використовує різні техніки малювання. Пояснює, що, як різьбяр, намагається на полотні показати рельєф, любить більш об'ємні картини, щоб на них була різна текстура і щоб вони були цікаві на дотик. До цієї техніки, каже, прийшов із часом. 

Василь Нецко надає перевагу об'ємним зображенням / Фото з фейсбуку Василя Нецка

Хотів, щоб мої роботи впізнавали, щоб вони не були схожі на інші. Я експериментував із різними матеріалами, робив відбитки тканин, листя, різних предметів, які, здавалося, неможливо використати в живописі. Я люблю все неординарне. Часом дивлюся на свої картини й не пригадую вже, як це було зроблено,
– ділиться художник.

У цьому році, з 22 червня до 15 липня, у Музеї Гданська відбувалася виставка Василя Нецка "Кольорові сни про Гданськ" під патронатом консула України в Гданську Лева Захарчишина та Тетяни Єрмак у межах П'ятого Українського тижня у Гданську (V Tygodnia Ukraińskiego w Gdańsku). У ній художник передав довоєнну історію міста та його жителів. У 1920-х роках, додає автор, Гданськ називали Wolne miasto Gdańsk. Саме слово wolne (вільне) Василю й захотілося підкреслити у картинах.

Картини створив під час пандемії. Тоді у Василя появилося багато вільного часу, і він розписав аж 15 полотен. Щоб зображення були реалістичними, дивився багато фільмів про ті часи й переглядав старі фото.

Роботи Василя про Гданськ вирізняються яскравими барвами. Митець пояснює, що зробив їх такими навмисно. Бо згадки про старий Гданськ, як правило, чорно-білі або у сепії, а йому хотілося показати, що це місто – кольорове і живе. 

Василя Нецка двічі номінували на звання "Особистість року" у Гданську / Фото з фейсбуку Василя Нецка